Без применшення визначальний прецедент в національному правосудді. Зазвичай, з огляу на тривалість розгляду, рішення ЄСПЛ потрапляє в Україну вже після завершення розгляду справи, з приводу якої розглядалась скарга особи Європейським судом. Саме під таку ситуацію прописаний і КПК щодо перегляду судового рішення за виключними обставиниами у зв'язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом (нукт 2 частини 3 статті 459 КПК).
В цій справі кримінальне провадження в суді першої інстанції на протязі 5-ти років все ще розглядається судом першої інстанції. Весь час обвинувачені знаходяться під вартою.
11 квітня цього року ЄСПЛ прийняв рішення за скаргою одного з обвинувачених і встановив:
"9. Вивчивші усі представлені йому матеріали, Суд не знайшов будь-якого факту або аргументу, здатного переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності цих скарг для розгляду за сутністю.Щодо його прецедентного права з цього предмету, Суд вважає, що у цй справі тривалість перебування заявників під вартою до суду є надмірною.
10. Відтак, ці скарги є прийнятними для розгляду за сутністюта розкривають порушення параграфу 3 статті 5 Конвенції"
На підставі рішення ЄСПЛ захисник обвинуваченого негайно звернувся до суду, що розглядає кримінальну справу, з клопотанням про зміну запобіжного заходу та додав до клопотання текст оригінального рішення ЄСПЛ з його офіційного сайту і його нотаріальний переклад на українську мову.
Ухвалою від 14 квітня районний суд відмовив в задоволенні клопотання посилаючись на те, що не було опубліковано офіційний переклад рішення ЄСПЛ у встанволеному законом порядку.
Натомість 10 травня прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник заперечував та надав суду копію вже отриманого безпосередньо з ЄСПЛ рішення із супровідним листом ЄСПЛ, також з їх нотаріально завіреними перекладами.
Районний суд ухвалою від 11 травня задовольнив клопотання прокурора та вчергове (29-й раз за тими ж самими абстактними підставами) продовжив для особи тримання під вартою на два місяці. При цьому, посилаючись на постанову ВСУ, зазначив, що рішення ЄСПЛ не є обов'язковою підставою для зміни запобіжного заходу.
Варто звернути увагу також на те, що захисник, відразу після відмови судом в задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу, звернувся до Великої палати Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали районного суду за виключними обставинами. Суддя ВП ВС залишив цю заяву без руху, оскільки "відсутня інформація щодо того, якого судовогорішення України щодо обвинуваченого стосується вказане рішення ЄСПЛ". Передбачаємо, що заява врешті решт буде повернута Верховним Судом без розгляду, оскільки ФОРМАЛЬНО ані ухвала від 14 квітня, ані ухвала від 11 травня 2019 року не розглядались в ЄСПЛ.
Отакі стандарти правосуддя і отакий рух до Європи...
Немає коментарів:
Дописати коментар