"Логіка шкутильгає..."

Практикуючі юристи досить часто стикаються з такою "зненацькою" мотивацією судових рішень, коли ллється якась "вода" (як правило цитування на декількох сторінках змісту певних статей законів без якогось їх привязуання до фактичних обставин справи), а потім - бах! - "таким чином"...
Сьогодні при написанні касаційної скарги змушений був писати про порушення апеляційним судом законів формальної логіки:
"Апеляційний суд проігнорував наведені докази, а звернув увагу лише на один вирок щодо П. від 25.09.2014 року.
При цьому суд зазначив: «таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що обставини, на які посилається С. не є нововиявленими у розумінні Закону <…> доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують». 
Вбачається, нажаль, що вказане мотивування та висновок судової колегії апеляційного суду  порушують закони формальної логіки, тобто висновок не випливає з тих засновків (предикату та суб’єкту), які були використані судом.  Натомість мотивація та висновок суду, аби бути логічно обґрунтованими, мали б являти собою категоричний силогізм - дедуктивний умовивід, у якому обидва засновки є категоричними судженнями, а всиновок беззаперечно випливає з їх співставлення: 
«Більший термін силогізму (предикат): перелік критеріїв, за якими певні обставини вважаються нововиявленими за Законом;
Менший термін силогізму (суб’єкт): обставини, на які посилається С., не відповідають критеріям, встановленим Законом для нововиявлених обставин. 
Висновок: оскільки обставини, на які посилається С., не відповідають критеріям, встановленим Законом, такі обставини не є нововиявленими».  
Обидва оскаржені рішення просто не містять меншого терміну силогізму (суб’єкту) – категоричного твердження про те, що певні (перелічені судом) обставини, на які посилається С., не відповідають певним (конкретно вказаним судом) критеріям, встановленим законом для нововиявлених обставин. 
Порушення судами законів формальної логіки очевидно свідчить про хибність та не обґрунтованість їх висновків.  Крім того, така «невмотивована мотивація» грубо порушує принцип верховенства права в істотній його складовій – правовій визначеності, а відповідно порушує право відповідача на справедливий суд, встановлений законом. Відповідачу не зрозуміло, яким чином суди прийшли до тих висновків, які вони виклали в текстах оскаржених судових рішень". 
Взагалі то принизливо писати такі речі про "акти правосуддя" генеровані судом апеляційного рівня. Такого недбальства суді не повинні виказувати - це неповага в першу чергу до себе. Ганьба.